Значення в інших словниках
-
ростина —
Рости́на. Рослина. Ц[ісарско]-к[оролівский] радник домен Еміль Баєр заступає господарску науку, справи торговельні і митові, господарчі вистави, плекане і продукцию ростин, гноярство і господарскі тварини (Товариш, 1908, 204) // порівн. пол. roślina — рослина; рос. растение — рослина.
Українська літературна мова на Буковині
-
ростина —
РОСТИ́НА, и, ж., заст. Рослина. Дворик посипано піском і засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка); Ростини боялись навіть тягти сік із землі, пити холодну росу, виправити зібгані листочки, розгорнути звинені квітки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
ростина —
Рости́на, -ни; -ти́ни, -ти́н; звич. росли́на
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ростина —
РОСТИ́НА, и, ж., заст. Рослина. Дворик посипано піском і засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Л. Укр., III, 1952, 270); Ростини боялись навіть тягти сік із землі, пити холодну росу, виправити зібгані листочки...
Словник української мови в 11 томах
-
ростина —
Рости́на, -ни ж. Растеніе. Вез неї (води) нема життя нічому живому — ні ростині, ні чоловікові. Дещо (1874) 60. Далі пішла вся ростина — росте, як з води йде. О. 1862. V. Кух. 31. Бог сотворив світ та покликав усіх до себе і почав землю ділити....
Словник української мови Грінченка