руба
ру́ба
присл.
Вертикально, ребром, на вузький край.
Питання стоїть руба — про те, що набуває надзвичайної гостроти, важливості для кого-небудь.
Сказати (запитати) руба — висловитися у стверджувальній чи питальній формі категорично, з усією рішучістю.
Ставати руба — а) застрявати в горлі; б) втрачати рухливість, гнучкість, переставати згинатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови