Значення в інших словниках
-
рунічний —
руні́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
рунічний —
[рун’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
рунічний —
РУНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ру́ни¹. Є багато доказів того, що задовго до Кирила і Мефодія у слов'ян була своя система знаків, і не тільки знаків рунічного письма, але й свого алфавіту (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
рунічний —
РУНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ру́ни¹. Є багато доказів того, що задовго до Кирила і Мефодія у слов’ян була своя система знаків, і не тільки знаків рунічного письма, але й свого алфавіту (Пит. перекл., 1957, 13).
Словник української мови в 11 томах