рутка

ру́тка

-и, ж.

Лікарська однорічна рослина з родини макових із сечогінною, тонізуючою дією.

Значення в інших словниках

1. рутка — Рутка, -ки ж. 1) ум. отъ рута. 2) — польова. раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.  Словник української мови Грінченка