руховий

рухови́й

-а, -е.

Стос. до руху (у 3, 5 знач.).

|| Який приводить що-небудь у рух або керує рухом когось, чогось.

Рухова буря мед. — імпульсивне рухове збудження, яке проявляється агресією, хаотичними діями.

Руховий аналізатор — фізіологічна система, що передає та опрацьовує інформацію від рецепторів скелетно-м'язового апарата та бере участь в організації і здійсненні координованих рухів.

Значення в інших словниках

1. руховий — рухови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (Шк. гігієна, 1954, 57); Слабість м’язів і зв’язок позначається на сповільненні в розвитку рухових умінь — діти...  Словник української мови в 11 томах