руховий
рухови́й
-а, -е.
Стос. до руху (у 3, 5 знач.).
|| Який приводить що-небудь у рух або керує рухом когось, чогось.
Рухова буря мед. — імпульсивне рухове збудження, яке проявляється агресією, хаотичними діями.
Руховий аналізатор — фізіологічна система, що передає та опрацьовує інформацію від рецепторів скелетно-м'язового апарата та бере участь в організації і здійсненні координованих рухів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руховий — рухови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (Шк. гігієна, 1954, 57); Слабість м’язів і зв’язок позначається на сповільненні в розвитку рухових умінь — діти... Словник української мови в 11 томах