руховий

рухови́й

-а, -е.

Стос. до руху (у 3, 5 знач.).

|| Який приводить що-небудь у рух або керує рухом когось, чогось.

Рухова буря мед. — імпульсивне рухове збудження, яке проявляється агресією, хаотичними діями.

Руховий аналізатор — фізіологічна система, що передає та опрацьовує інформацію від рецепторів скелетно-м'язового апарата та бере участь в організації і здійсненні координованих рухів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руховий — рухови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (Шк. гігієна, 1954, 57); Слабість м’язів і зв’язок позначається на сповільненні в розвитку рухових умінь — діти... Словник української мови в 11 томах