рухомий
рухо́мий
-а, -е.
1》 Який перебуває в постійному русі. Рухомий рядок (на електронному табло).
2》 Який переміщається з місця на місце.
|| Який переноситься, перевозиться з місця на місце.
3》 Який може бути переміщений з одного місця в інше.
Рухоме майно юр. — майно, яке не пов'язане безпосередньо з землею і може бути переміщене.
4》 Який рухається завдяки своїй будові (про механізм, машину, пристрій і т. ін.).
Рухомий склад — сукупність одиниць колісного транспорту на залізницях, у трамвайно-тролейбусних парках і т. ін.
5》 Який часто змінює свій вираз (про обличчя).
6》 перен. Який міняється.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рухомий — (який можна переносити) пересувний. Словник синонімів Полюги
- рухомий — рухомий рядок чи біжучий рядок? Часто можна почути таке: “Я ніколи не встигаю прочитати біжучий рядок на електронних рекламах (табло)”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- рухомий — рухо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- рухомий — РУХОМИЙ – РУХЛИВИЙ – РУХОВИЙ Рухомий. 1. Який перебуває в постійному русі: рухома матерія. 2. Який переміщається або може бути переміщений з місця на місце; який міняється: рухомі піски, рухомий наголос, рухоме майно, рухоме обличчя. Літературне слововживання
- рухомий — (вітрячок) пересувний; (наголос) несталий; (- обличчя, м'яз) РУХЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- рухомий — [рухомией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
- рухомий — РУХО́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в постійному русі. Світ є рухома матерія (з навч. літ.); У межах нульової смуги сонячного вітру густина рухомої плазми найбільша і, очевидно, сягає критичної величини (із журн.). 2. Який переміщається з місця на місце. Словник української мови у 20 томах
- рухомий — РУХО́МИЙ (який переноситься, перевозиться з місця на місце), ПЕРЕСУВНИ́Й. Рухома кіноустановка; У землянках світилося світло від пересувної електростанції (І. Ле). Словник синонімів української мови
- рухомий — Рухо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рухомий — РУХО́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в постійному русі. Світ є рухома матерія (Логіка, 1953, 79). 2. Який переміщається з місця на місце. На рухомих пісках рослини не встигають розвинути досить міцну кореневу систему, здатну протистояти вітрові (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- рухомий — Рухомий, -а, -е Движимый. рухоме добро. Движимое имущество. Словник української мови Грінченка