1. Словник української мови у 20 томах

рухомий

РУХО́МИЙ, а, е.

1. Який перебуває в постійному русі.

Світ є рухома матерія (з навч. літ.);

У межах нульової смуги сонячного вітру густина рухомої плазми найбільша і, очевидно, сягає критичної величини (із журн.).

2. Який переміщається з місця на місце.

На рухомих пісках рослини не встигають розвинути досить міцну кореневу систему, здатну протистояти вітрові (з наук.-попул. літ.);

// Який переноситься, перевозиться з місця на місце.

Щоб уникнути перегрівання рослин і досягти рівномірного освітлення, широко використовують рухому освітлювальну установку (з наук. літ.);

Рухома кіноустановка.

3. Який може бути переміщений з одного місця в інше.

Дав [Єремія] приказ слугам якмога швидше укладати його пожитки, складати на вози намети, хапати похапцем зброю, коні та всяке рухоме добро (І. Нечуй-Левицький);

Гуляли це не загорьовані трударі, не жителі нужденних халуп на бідацькій приміській околиці, а безжурні володарі всього рухомого і нерухомого добра на землі (Ю. Смолич).

4. Який рухається завдяки своїй будові (про механізм, машину, пристрій і т. ін.).

Корпус струга, на якому вміщено різаки, рухомий. Це забезпечує хорошу його маневреність і виймання вугілля в будь-якому місці лави (з наук.-попул. літ.).

5. Який часто змінює свій вираз (про обличчя).

Це був невисокий, навіть присадкуватий чоловік з рухомим .. і красивим лицем (О. Ільченко).

6. перен. Який міняється.

Ціни мають бути і стабільними, і рухомими (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухомий — (який можна переносити) пересувний. Словник синонімів Полюги
  2. рухомий — рухомий рядок чи біжучий рядок? Часто можна почути таке: “Я ніколи не встигаю прочитати біжучий рядок на електронних рекламах (табло)”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. рухомий — рухо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. рухомий — РУХОМИЙ – РУХЛИВИЙ – РУХОВИЙ Рухомий. 1. Який перебуває в постійному русі: рухома матерія. 2. Який переміщається або може бути переміщений з місця на місце; який міняється: рухомі піски, рухомий наголос, рухоме майно, рухоме обличчя. Літературне слововживання
  5. рухомий — (вітрячок) пересувний; (наголос) несталий; (- обличчя, м'яз) РУХЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  6. рухомий — [рухомией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
  7. рухомий — -а, -е. 1》 Який перебуває в постійному русі. Рухомий рядок (на електронному табло). 2》 Який переміщається з місця на місце. || Який переноситься, перевозиться з місця на місце. 3》 Який може бути переміщений з одного місця в інше. Рухоме майно юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. рухомий — РУХО́МИЙ (який переноситься, перевозиться з місця на місце), ПЕРЕСУВНИ́Й. Рухома кіноустановка; У землянках світилося світло від пересувної електростанції (І. Ле). Словник синонімів української мови
  9. рухомий — Рухо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рухомий — РУХО́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в постійному русі. Світ є рухома матерія (Логіка, 1953, 79). 2. Який переміщається з місця на місце. На рухомих пісках рослини не встигають розвинути досить міцну кореневу систему, здатну протистояти вітрові (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  11. рухомий — Рухомий, -а, -е Движимый. рухоме добро. Движимое имущество. Словник української мови Грінченка