рухомий

РУХОМИЙ – РУХЛИВИЙ – РУХОВИЙ

Рухомий. 1. Який перебуває в постійному русі: рухома матерія. 2. Який переміщається або може бути переміщений з місця на місце; який міняється: рухомі піски, рухомий наголос, рухоме майно, рухоме обличчя. 3. Який рухається завдяки своїй будові (про механізм, машину, пристрій тощо).

Рухливий. 1. Який перебуває в русі; здатний до руху: рухливий потік, рухлива тінь. 2. Повний життєвої сили, жвавий; який легко приходить в рух (про частини тіла): рухливий хлопець, рухливі губи, рухливий розум.

Руховий. 1. Який стосується руху, пов’язаний з ним: рухове уміння дітей, рухові вправи. 2. Який приводить щось у рух, керує рухом когось, чогось: руховий нерв, рухова установка.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухомий — (який можна переносити) пересувний. Словник синонімів Полюги
  2. рухомий — рухомий рядок чи біжучий рядок? Часто можна почути таке: “Я ніколи не встигаю прочитати біжучий рядок на електронних рекламах (табло)”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. рухомий — рухо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. рухомий — (вітрячок) пересувний; (наголос) несталий; (- обличчя, м'яз) РУХЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  5. рухомий — [рухомией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
  6. рухомий — -а, -е. 1》 Який перебуває в постійному русі. Рухомий рядок (на електронному табло). 2》 Який переміщається з місця на місце. || Який переноситься, перевозиться з місця на місце. 3》 Який може бути переміщений з одного місця в інше. Рухоме майно юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рухомий — РУХО́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в постійному русі. Світ є рухома матерія (з навч. літ.); У межах нульової смуги сонячного вітру густина рухомої плазми найбільша і, очевидно, сягає критичної величини (із журн.). 2. Який переміщається з місця на місце. Словник української мови у 20 томах
  8. рухомий — РУХО́МИЙ (який переноситься, перевозиться з місця на місце), ПЕРЕСУВНИ́Й. Рухома кіноустановка; У землянках світилося світло від пересувної електростанції (І. Ле). Словник синонімів української мови
  9. рухомий — Рухо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рухомий — РУХО́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в постійному русі. Світ є рухома матерія (Логіка, 1953, 79). 2. Який переміщається з місця на місце. На рухомих пісках рослини не встигають розвинути досить міцну кореневу систему, здатну протистояти вітрові (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  11. рухомий — Рухомий, -а, -е Движимый. рухоме добро. Движимое имущество. Словник української мови Грінченка