руський

1. Який стосується Стародавньої Русі: руська держава, руська земля, руська мова. 2. розм. Російський.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руський — РУ́СЬКИЙ, а, е. 1. розм. Те саме, що росі́йський. Гей, ніде нема такої,— Гордимося ми,— І красивої і злої Руської зими! (Шпак, Вибр., 1952, 139); // у знач. ім. ру́ський, кого, ч.; ру́ська, кої, ж. Людина російської національності. Словник української мови в 11 томах
  2. руський — ру́ський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. руський — -а, -е. 1》 Прикм. до Русь. 2》 іст., зах. Український. Руське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця на Україні в 15-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. руський — Ру́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. руський — РУ́СЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до Русі. Дослідження найдавніших пам'яток писемності Київської Русі дуже переконливо показують, що первісною основою літературної мови цього періоду була руська (давньоруська) мова (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. руський — ру́ський український (ст): Українська гімназія була дійсно українською, як тоді нази́вано “руською”. Директор і професори були виключно українці (русини), а між ними було тільки трьох кацапів, а саме... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. руський — Це український, праукраїнський, рутенський Словник чужослів Павло Штепа
  8. руський — РОСІЯ́НИН (представник східнослов'янського народу, нації, що становить основне населення Росії), МОСКА́ЛЬ розм., РУСА́К розм., РУ́СЬКИЙ рідко, КАЦА́П зневажл., ВЕЛИКОРО́С (ВЕЛИКОРУ́С) заст. (Остап:) — А я.. Словник синонімів української мови
  9. руський — іст., український; д. русинський, руснацький. Словник синонімів Караванського
  10. руський — Український [I,IV] Словник з творів Івана Франка
  11. руський — Руський, -а, -е 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій. 2) Великорусскій. Пісня народня, як українська, так і руська. Левиц. Пов. 8. 3) Великороссы. Левч. 187. Словник української мови Грінченка