1. Словник української мови у 20 томах

руховий

РУХОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до руху (у 3, 5 знач.).

Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (з навч. літ.);

Слабість м'язів і зв'язок позначається на сповільненні в розвитку рухових умінь – діти, хворі на рахіт, не вміють сидіти, повзати і ходити (з наук. літ.);

// Який приводить що-небудь у рух або керує рухом когось, чогось.

З моменту включення гальмової рухової установки до приземлення корабель пролітає близько 8 тисяч кілометрів (з газ.);

Центральну нервову систему адреналін пригнічує, але закінчення рухових нервів не паралізує (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руховий — рухови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. руховий — -а, -е. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). || Який приводить що-небудь у рух або керує рухом когось, чогось. Рухова буря мед. — імпульсивне рухове збудження, яке проявляється агресією, хаотичними діями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. руховий — РУХОВИ́Й, а́, е́. Стос. до руху (у 3, 5 знач.). Вогнища збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій (Шк. гігієна, 1954, 57); Слабість м’язів і зв’язок позначається на сповільненні в розвитку рухових умінь — діти... Словник української мови в 11 томах