Значення в інших словниках
-
рушний —
ру́шни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
рушний —
РУ́ШНИЙ, а, е, діал. Рухомий; моторний. Вхопила Свангільд свій лук та сагайдак і самітня пішла від храму до затоки. А там – аж мерехтить від рушних лебединих крил. Неспокійні сьогодні птахи (Н. Королева).
Словник української мови у 20 томах
-
рушний —
Рушний, -а, -е Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Словник української мови Грінченка