рушний
ру́шний
-а, -е, зах.
Рухливий, прудкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рушний — ру́шни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- рушний — РУ́ШНИЙ, а, е, діал. Рухомий; моторний. Вхопила Свангільд свій лук та сагайдак і самітня пішла від храму до затоки. А там – аж мерехтить від рушних лебединих крил. Неспокійні сьогодні птахи (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
- рушний — Рушний, -а, -е Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463. Словник української мови Грінченка