рідно

рі́дно

присл.

1》 Те саме, що по-рідному.

2》 Щиро, від усієї душі, приязно.

Значення в інших словниках

1. рідно — рі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рідно — РІ́ДНО, присл. 1. Те саме, що по-рі́дному. А матуся... Ні, не видно – тільки чорнії стовпці... То ж було всміхнеться рідно (П. Тичина); Так ви рідно добою весінньою Шумите у нічній глибині Дальнім степом, дощем, Україною Та усім найдорожчим мені (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. рідно — ПО-РІ́ДНОМУ (як рідні, як ведеться поміж рідних), ПО-РОДИ́ННОМУ, ПО-СІМЕ́ЙНОМУ, РОДИ́ННО, РІ́ДНО. Тут мене прийняли по-рідному і взагалі після митарств подорожніх мені здалось, що се я "додому" приїхала (Леся Українка); — Ні, донечко...  Словник синонімів української мови
4. рідно — РІ́ДНО, присл. 1. Те саме, що по-рі́дному. А матуся… Ні, не видно тільки чорнії стовпці… То ж було всміхнеться рідно (Тич., II, 1957, 138); Так ви рідно добою весінньою Шумите у нічній глибині Дальнім степом, дощем, Україною Та усім найдорожчим мені (Мас.  Словник української мови в 11 томах