Великий тлумачний словник сучасної мови

різко

рі́зко

Присл. до різкий 1-5).

|| Не поступово, зразу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. різко — рі́зко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. різко — Гостро, дошкульно, нагально, проймаючи, проникливе, разяче, шарпко, шпарко, шорстко  Словник чужослів Павло Штепа
  3. різко — РІ́ЗКО. Присл. до різки́й 1–5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Леся Українка); Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. різко — РІ́ЗКО. Присл. до різки́й 1-5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. різко — Різко нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. н. п. Камен. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.  Словник української мови Грінченка