різко

Різко

нар.

1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. н. п. Камен. у.

2) Жестко.

3) Быстро. Мил. 134.

Значення в інших словниках

1. різко — рі́зко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. різко — Присл. до різкий 1-5). || Не поступово, зразу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різко — Гостро, дошкульно, нагально, проймаючи, проникливе, разяче, шарпко, шпарко, шорстко  Словник чужослів Павло Штепа
4. різко — РІ́ЗКО. Присл. до різки́й 1–5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Леся Українка); Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (О.  Словник української мови у 20 томах
5. різко — РІ́ЗКО. Присл. до різки́й 1-5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах