різко
Різко
нар.
1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. н. п. Камен. у.
2) Жестко.
3) Быстро. Мил. 134.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різко — рі́зко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- різко — Присл. до різкий 1-5). || Не поступово, зразу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різко — Гостро, дошкульно, нагально, проймаючи, проникливе, разяче, шарпко, шпарко, шорстко Словник чужослів Павло Штепа
- різко — РІ́ЗКО. Присл. до різки́й 1–5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Леся Українка); Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (О. Словник української мови у 20 томах
- різко — РІ́ЗКО. Присл. до різки́й 1-5. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як буває в холодні вітряні ночі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах