Великий тлумачний словник сучасної мови

річнячок

річнячо́к

-чка, ч., зах.

Пестл. до річняк.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. річнячок — річнячо́к 1 іменник чоловічого роду, істота тварина в річному віці розм. річнячо́к 2 іменник чоловічого роду рослина в річному віці розм.  Орфографічний словник української мови
  2. річнячок — РІЧНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до річня́к. Глянув панотець на паніматку і каже, хитаючи головою: – Пару бичків купив би, річнячків! (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. річнячок — РІЧНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до річня́к. Глянув панотець на паніматку і каже, хитаючи головою: — Пару бичків купив би, річнячків! (Свидн., Люборацькі, 1955, 74).  Словник української мови в 11 томах