Значення в інших словниках
-
річнячок —
річнячо́к 1 іменник чоловічого роду, істота тварина в річному віці розм. річнячо́к 2 іменник чоловічого роду рослина в річному віці розм.
Орфографічний словник української мови
-
річнячок —
РІЧНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до річня́к. Глянув панотець на паніматку і каже, хитаючи головою: – Пару бичків купив би, річнячків! (А. Свидницький).
Словник української мови у 20 томах
-
річнячок —
РІЧНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до річня́к. Глянув панотець на паніматку і каже, хитаючи головою: — Пару бичків купив би, річнячків! (Свидн., Люборацькі, 1955, 74).
Словник української мови в 11 томах