самбо

са́мбо

I невідм., с.

Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому чи озброєному супротивникові (скорочення від російського "самозащита без оружия").

II невідм., с.

В Латинській Америці – нащадки від шлюбів індіанців з неграми.

Значення в інших словниках

1. самбо — са́мбо 1 іменник середнього роду вид боротьби са́мбо 2 іменник чоловічого роду, істота бразильський метис  Орфографічний словник української мови
2. самбо — Покруч мурино-індійський  Словник чужослів Павло Штепа
3. самбо — СА́МБО¹, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського “самозащита без оружия”).  Словник української мови у 20 томах
4. самбо — са́мбо (португ., ісп. zambo) в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з неграми.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. самбо — СА́МБО, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського «самозащита без оружия»).  Словник української мови в 11 томах