Словник української мови в 11 томах

самбо

СА́МБО, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського «самозащита без оружия»).

Радянська система самооборони без зброї — самбо — це результат розумного синтезу багатьох національних видів боротьби (Знання.., 3, 1968, 30);

Прийомом самбо автоінспектор вибив зброю з рук злочинця (Рад. Укр., 22.I 1963, 4);

Бойове самбо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самбо — са́мбо 1 іменник середнього роду вид боротьби са́мбо 2 іменник чоловічого роду, істота бразильський метис  Орфографічний словник української мови
  2. самбо — I невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому чи озброєному супротивникові (скорочення від російського "самозащита без оружия"). II невідм., с. В Латинській Америці – нащадки від шлюбів індіанців з неграми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самбо — Покруч мурино-індійський  Словник чужослів Павло Штепа
  4. самбо — СА́МБО¹, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського “самозащита без оружия”).  Словник української мови у 20 томах
  5. самбо — са́мбо (португ., ісп. zambo) в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з неграми.  Словник іншомовних слів Мельничука