самбо
СА́МБО, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського «самозащита без оружия»).
Радянська система самооборони без зброї — самбо — це результат розумного синтезу багатьох національних видів боротьби (Знання.., 3, 1968, 30);
Прийомом самбо автоінспектор вибив зброю з рук злочинця (Рад. Укр., 22.I 1963, 4);
Бойове самбо.
Словник української мови (СУМ-11)