самовільник самові́льник -а, ч., заст. Самоволець. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках самовільник — самові́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови у 20 томах самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови в 11 томах