самовільний
самові́льний
-а, -е.
1》 Який здійснюється без дозволу; самочинний.
|| рідко. Якого зроблено навмисно.
2》 Який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших; свавільний.
3》 Який відбувається, виникає і т. ін. сам по собі, без будь-якого зовнішнього втручання, стимулювання; спонтанний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови