Великий тлумачний словник сучасної мови

самовілля

самові́лля

-я, с.

Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самовілля — самові́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самовілля — див. сваволя  Словник синонімів Вусика
  3. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.  Словник української мови у 20 томах
  4. самовілля — СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О.  Словник синонімів української мови
  5. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.  Словник української мови в 11 томах