самовілля

САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.

Значення в інших словниках

1. самовілля — самові́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самовілля — див. сваволя  Словник синонімів Вусика
3. самовілля — -я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.  Словник української мови у 20 томах
5. самовілля — СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О.  Словник синонімів української мови