Значення в інших словниках
-
самовілля —
самові́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
самовілля —
-я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самовілля —
САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.
Словник української мови у 20 томах
-
самовілля —
СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О.
Словник синонімів української мови
-
самовілля —
САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.
Словник української мови в 11 томах