самовільник

самові́льник

-а, ч., заст.

Самоволець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовільник — самові́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови у 20 томах
  3. самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови в 11 томах