самовільник
самові́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовільник — -а, ч., заст. Самоволець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови у 20 томах
- самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови в 11 томах