самовільник

самові́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовільник — -а, ч., заст. Самоволець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови у 20 томах
  3. самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови в 11 томах