самовільник
САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст.
Самоволець.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовільник — самові́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- самовільник — -а, ч., заст. Самоволець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови в 11 томах