1. Словник української мови в 11 томах

самовільник

САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовільник — самові́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самовільник — -а, ч., заст. Самоволець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовільник — САМОВІ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Самоволець. Словник української мови у 20 томах