самопал
самопа́л
I -а, ч.
Старовинна зброя – ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула.
|| розм. Рушниця взагалі (перев. саморобна).
|| розм. Саморобна вогнепальна іграшкова зброя.
II -а, ч., жарг.
Про те, що виготовлене кустарним способом (з імітацією фірменої продукції).
Великий тлумачний словник сучасної української мови