самопальний

самопа́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до самопал.

2》 Який загоряється сам.

Значення в інших словниках

1. самопальний — (-а, -е) мол., торг. Виготовлений кустарним способом, саморобний (про речі, одяг, харчові продукти тощо). Та найбільше було в'єтнамців — спортивні костюми, футболки, бавовна, самопальні "пуми" й "адідаси" (А.  Словник жарґонної лексики української мови
2. самопальний — Самопальний, -а, -е Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.  Словник української мови Грінченка