самопас
самопа́с
I -а, ч., діал.
Той, хто пасе свою худобу окремо, не в спільному стаді.
II присл., розм.
1》 Без пастуха.
2》 перен. Без нагляду.
|| Стихійно, без керівництва; самопливом.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисамопа́с
I -а, ч., діал.
Той, хто пасе свою худобу окремо, не в спільному стаді.
II присл., розм.
1》 Без пастуха.
2》 перен. Без нагляду.
|| Стихійно, без керівництва; самопливом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови