самохіть
самохі́ть
присл.
1》 З власної волі, без примусу; добровільно.
2》 Усупереч власній волі; несвідомо, мимоволі.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисамохі́ть
присл.
1》 З власної волі, без примусу; добровільно.
2》 Усупереч власній волі; несвідомо, мимоволі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови