Значення в інших словниках
-
свавільничати —
сваві́льничати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
свавільничати —
СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що сваво́лити. – Передай їм [кріпакам], що наказів своїх я не люблю відміняти, а будуть свавільничати, то викличу з повіту команду на постій (П. Кочура); – Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
свавільничати —
БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи).
Словник синонімів української мови
-
свавільничати —
СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що сваво́лити. — Передай їм [кріпакам], що наказів своїх я не люблю відміняти, а будуть свавільничати, то викличу з повіту команду на постій (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах