свавільничати
СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Те саме, що сваво́лити.
– Передай їм [кріпакам], що наказів своїх я не люблю відміняти, а будуть свавільничати, то викличу з повіту команду на постій (П. Кочура);
– Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)