свобідно

свобі́дно

присл., заст.

1》 Присл. до свобідний.

2》 у знач. присудк. сл. Без почуття гніту, тривог (про душевний етап).

3》 у знач. присудк. сл. Просторо, не тісно.

4》 у знач. присудк. сл. Дозволено, не заборонено.

Значення в інших словниках

1. свобідно — свобі́дно прислівник вільно незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. свобідно — СВОБІ́ДНО, присл., заст., рідко. 1. Присл. до свобі́дний. Геній блиском думки вмить З громом розуму разить У природи тайн нутро, Й незатертий слід-тавро Правди залишає в вік, Щоб трудиться чоловік На землі свобідно міг (І.  Словник української мови у 20 томах
3. свобідно — свобідно вільно (ст): Як то добре, коли можеш свобідно дихати на повні груди (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. свобідно — СВОБІ́ДНО, присл., заст. 1. Присл. до свобі́дний. Геній блиском думки вмить З громом розуму разить У природи тайн нутро, Й незатертий слід-тавро Правди залишає в вік, Щоб трудиться чоловік На землі свобідно міг (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. свобідно — Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62.  Словник української мови Грінченка