Великий тлумачний словник сучасної мови

святешний

святе́шний

-а, -е, діал.

Святковий (у 2 знач.).

|| у знач. ім. святешне, -ного, с. Святкове вбрання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. святешний — святе́шний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. святешний — СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал. Святковий (у 2 знач.). Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Т. Шевченко); Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна...  Словник української мови у 20 томах
  3. святешний — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. святешний — СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал. Святковий (у 2 знач.). Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1963, 354); Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна, щоб сметана не капнула на святешний одяг (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  5. святешний — Святешний, -а, -е Праздничный. Шевч. ІІ. 216.  Словник української мови Грінченка