святешний
СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал.
Святковий (у 2 знач.).
Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Т. Шевченко);
Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна, щоб сметана не капнула на святешний одяг (Григорій Тютюнник);
// у знач. ім. святе́шне, ного, с. Святкове вбрання.
– Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)