світлішати

світлі́шати

-ає, недок.

1》 Ставати світлішим.

|| безос.

2》 безос. Розвиднятися, світати.

3》 перен. Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (звичайно про обличчя, очі).

4》 перен. Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим (про думки).

Значення в інших словниках

1. світлішати — світлі́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. світлішати — див. розвиднятися  Словник синонімів Вусика
3. світлішати — СВІТЛІ́ШАТИ, ає, недок. 1. Ставати світлішим. Ніч минала, усе округи світліша [світлішає] (Марко Вовчок); Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (О. Іваненко); // безос. Ось перед нею світлішає.  Словник української мови у 20 томах
4. світлішати — ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ...  Словник синонімів української мови
5. світлішати — СВІТЛІ́ШАТИ, ає, недок. 1. Ставати світлішим. Ніч минала, усе округи світліша (Вовчок, І, 1955, 325); Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі (Ів., Таємниця, 1959, 109); // безос. Ось перед нею світлішає.  Словник української мови в 11 томах