Великий тлумачний словник сучасної мови

світочок

сві́точок

-чка, ч.

Пестл. до світ II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. світочок — сві́то́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. світочок — СВІ́ТО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до світ². До чого ж я козака, щирого козака, рівнятиму у світочку? (Марко Вовчок); [Зінька:] Чи пишалася я хоч годочок своєю красою? Чи глянула я на світочок? (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. світочок — СВІ́ТО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до світ². До чого ж я козака, щирого козака, рівнятиму у світочку? (Вовчок, І, 1955, 330); [Зінька:] Чи пишалася я хоч годочок своєю красою? Чи глянула я на світочок? (Кроп., II, 1958, 36).  Словник української мови в 11 томах
  4. світочок — Світочок, -чка м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. 1. 21.  Словник української мови Грінченка