свічка
сві́чка
-и, ж.
1》 Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення.
|| перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку.
|| у знач. присл. свічкою. Поставити свічку.
2》 спец. Пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш в двигунах внутрішнього згоряння.
Свічка розжарення — пристрій в камері згоряння дизельного двигуна, що підігріває пальну суміш для спрощення запуску двигуна у холодну погоду.
3》 мед. Лікувальний препарат у вигляді маленької палички з одним конусоподібним кінцем, що його використовують при лікуванні геморою, запору і т. ін.
4》 фіз., заст. Одиниця виміру сили світла.
5》 перен. Прямий, вертикальний зліт угору (м'яча, літака і т. ін.).
6》 діал. Очанка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови