свічка
сві́чка 1. свічка
◊ на га́шення свічок під кінець Служби Божої (ст): Невже то не можна вчасно зібратися до церкви. Знову прийдемо на гашення свічок (Авторка)
◊ свічку трима́ти ірон. бути очевидцем пікантних подій (м, ср, ст): – Йой, пані, та шо пані з ним так собі просто розмовляють, та то цілий злодій! – А що пані над ним свічку тримали, як він крав? (Авторка)
●аби́сь ска́пав <�ти> як та сві́чка (проклін)||бодай би <�ти> скапав як свічка
●бода́й би <�ти> ска́пав як сві́чка = аби́сь <�ти> ска́пав як та сві́чка: Пам'ятаєте мури нашого Середмістя, коли на Сербську вулицю увігнався своїм зеленкуватим заболоченим тілищем большевицький танк, а брудні сірі “бойци”, замість робити свою пропаґанду, лакомо поглядали на одяги і взуття людей, що окружували сталевого велета. Пам'ятаю бійця, що вихилився з вежі танка і, перехилившись через борт, гукав до мене: “Ей, ти, слиш! Ґдє здесь получают такіє ботінкі?” – показуючи пальцем на мої черевики, які я вже давно вважав нерепрезентативними і тому якраз вибрався в них зустрічати “визволителів”. Мені все стало відразу ясне, а людям, що окружали танк, також. Вони почали помалу розходитися. Вони ловили все вмить, ці люди з середміських вуличок. Хтось голосно сплюнув: “Ботінкі!” А бодай ви скапали як свічка, “визволителі” (Лисяк)
2. футб. політ м'яча високо вгору (ср, ст)
◊ сві́чки да́ти футб. вдарити м'ячем так, щоб полетів високо вгору (ст)
◊ спали́ти свічку футб. притримати ногою м'яч перед тим, як він упаде на землю (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт