селитися

сели́тися

селюся, селишся, недок.

1》 Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися.

|| Займати приміщення під житло, розташовуватися на постій і т. ін.

2》 Розміщуватися, гніздитися де-небудь (про птахів, тварин і т. ін.).

3》 перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.).

4》 Пас. до селити.

Значення в інших словниках

1. селитися — сели́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. селитися — Оселяти|ся|, поселяти|ся|; (- птахів) гніздитися, гніздуватися.  Словник синонімів Караванського
3. селитися — Осаджуватися, оселятися, осідати, поселятися, посідати  Словник синонімів Вусика
4. селитися — СЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, недок. 1. Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (О. Стороженко); Ремісники [в XIV –XV ст.  Словник української мови у 20 томах
5. селитися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці.  Словник синонімів української мови
6. селитися — СЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, недок. 1. Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (Стор., І, 1957, 176); Ремісники [в XIV — XV ст.  Словник української мови в 11 томах
7. селитися — Сели́тися, -лю́ся, -лишся гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865.  Словник української мови Грінченка