сервітут
сервіту́т
-у, ч., юр.
Обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо.
Міжнародний сервітут — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави (інших держав).
Великий тлумачний словник сучасної української мови