середняцтво

середня́цтво

-а, с., іст.

Збірн. до середняк 1).

Значення в інших словниках

1. середняцтво — середня́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. середняцтво — СЕРЕДНЯ́ЦТВО, а, с. Прошарок сільського населення, що займає проміжне становище між біднотою і заможним челянством. У “Брусках” Панфьоров тонко й глибоко схарактеризував і такий значний соціальний прошарок у селі 20–30-х років, як середняцтво (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. середняцтво — Середня́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. середняцтво — СЕРЕДНЯ́ЦТВО, а, с. Класовий дрібнобуржуазний прошарок сільського населення, що займає проміжне становище між біднотою і куркульством. У «Брусках» Панфьоров тонко й глибоко схарактеризував і такий значний соціальний прошарок у селі 20 — 30-х років, як середняцтво (Рад. літ-во, 2, 1961, 60).  Словник української мови в 11 томах