середняцтво
СЕРЕДНЯ́ЦТВО, а, с.
Прошарок сільського населення, що займає проміжне становище між біднотою і заможним челянством.
У “Брусках” Панфьоров тонко й глибоко схарактеризував і такий значний соціальний прошарок у селі 20–30-х років, як середняцтво (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)