Значення в інших словниках
-
серпик —
се́рпик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
серпик —
СЕ́РПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до серп. Тьмяно світив, уже схиляючись до заходу, тонкий серпик молодика (В. Козаченко); Тепер Агапіт часто гнівався. Серпики блідості появлялися в нього коло ніздрів (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
серпик —
СЕ́РПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до серп. Тьмяно світив, уже схиляючись до заходу, тонкий серпик молодика (Коз., Блискавка, 1962, 282); Тепер Агапіт часто гнівався. Серпики блідості появлялися в нього коло ніздрів (Загреб., Диво, 1968, 475).
Словник української мови в 11 томах
-
серпик —
Серпик, -ка м. ум. отъ серп.
Словник української мови Грінченка