сигнальник

сигна́льник

-а, ч.

1》 Матрос або старшина, що веде спостереження за морем і повітрям, приймає та передає сигнали (у 1 знач.).

2》 На деяких виробництвах – робітник, що здійснює спостереження за чим-небудь і подає сигнали до певних дій.

Значення в інших словниках

1. сигнальник — сигна́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сигнальник — СИГНА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Матрос або старшина, що веде спостереження за морем і повітрям, приймає та передає сигнали (у 1 знач.). Вахтовий сигнальник доповів: – Дає [літак] сигнал: хоче розмовляти (М.  Словник української мови у 20 томах
3. сигнальник — СИГНА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Матрос або старшина, що веде спостереження за морем і повітрям, приймає та передає сигнали (у 1 знач.). Вахтовий сигнальник доповів: — Дає [літак] сигнал: хоче розмовляти (Трубл., Шхуна..  Словник української мови в 11 томах