синкліт
синклі́т
-у, ч.
У Стародавній Греції та Стародавньому Римі – збори вищих сановників.
|| Зібрання духовних осіб, духівництва.
|| перев. ірон., жарт. Зібрання яких-небудь осіб.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисинклі́т
-у, ч.
У Стародавній Греції та Стародавньому Римі – збори вищих сановників.
|| Зібрання духовних осіб, духівництва.
|| перев. ірон., жарт. Зібрання яких-небудь осіб.
Великий тлумачний словник сучасної української мови