синтаксис
си́нтаксис
-у, ч.
1》 Розділ граматики, який вивчає способи поєднання й розміщення слів у мові.
2》 Будова речення й словосполучення та способи поєднання слів у реченні й словосполученні, властиві тій чи іншій мові, певному авторові, твору.
|| У мовах програмування – сукупність правил утворення правильних (припустимих) конструкцій мови.
Логічний синтаксис — розділ математичної та формальної логіки, що вивчає правила побудови виразів у логічних мовах і правила оперування цими виразами безвідносно до їх семантичного значення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови